Нововведення у порядку проведення податкових перевірок
1 січня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» № 1797-VIII (далі «Закон»), який вносить корективи в порядок проведення податкових перевірок. Аналіз найважливіших для бізнесу змін - далі у цій статті.
Перерозподіл функцій контролю
Закон закріплює функцію контрольно-перевірочної роботи за контролюючими органами обласного та центрального рівнів. Саме ці органи (а не державні податкові інспекції) уповноважені ініціювати перевірки - видавати накази про їх проведення, оформлювати направлення, а також складати акти (довідки), надсилати платникам податкові повідомлення-рішення та вимоги (рішення) зі сплати ЄСВ.
Проте до проведення документальних планових та позапланових або фактичних перевірок платників податків можуть також додатково залучатися працівники територіальних органів ДФС, у яких на обліку перебувають такі платники податків.
У свою чергу, територіальні органи ДФС, яких Законом позбавлено контрольно-перевірочних функцій, відтепер виключно здійснюють сервісне обслуговування платників податків, реєстрацію та ведення обліку платників податків та платників єдиного внеску, об'єктів оподаткування та об'єктів, пов'язаних з оподаткуванням; формують та ведуть Державний реєстр фізичних осіб - платників податків, Єдиний банк даних про платників податків - юридичних осіб, реєстри, ведення яких покладено законодавством на контролюючі органи та виконують інші функції сервісного обслуговування платників податків, визначені законом.
Автори Закону запевняють, що такі нововведення покликані підвищити рівень компетентності та професіоналізму при проведенні перевірки і привести до значного скорочення кількості перевірок. Державні податкові інспекції відтепер будуть змушені консультувати платників податку без жодного тиску. Чи стануть очікувані результати реальністю - покаже статистика і час.
Публічний план-графік перевірок
План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті ДФС до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки. Така зміна знову ж таки, на думку законодавця, покликана зменшити тиск на бізнес, дати можливість платникам підготуватися до перевірки.
Нове щодо заперечень на акт перевірки
Платникам податку надано додатковий день для подання заперечень на акт перевірки. Раніше платник податку міг подати заперечення протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта. Нова редакція Податкового кодексу України передбачає подання таких заперечень «протягом п'яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта». У свою чергу, Закон збільшує строк розгляду заперечень контролюючим органом з 5 до 7 робочих днів, а також строк для повідомлення про місце і час проведення розгляду заперечення з 2 до 4 робочих днів до дня їх розгляду.
Особливості проведення перевірок великих платників податків
Законом Змінено критерії належності платника податків до категорії великих платників податків: замість доходу від усіх видів діяльності за останні чотири послідовні податкові (звітні) квартали у розмірі 500 мільйонів гривень -1 млрд. гривень; розмір податкових платежів збільшено з 12 до 20 млн. гривень. Окрім того, великим платником податку тепер вважається також постійне представництво нерезидента на території України, яке відповідає зазначеним вище критеріям.
У разі включення платника податків до Реєстру великих платників податків на нього поширюються особливості, визначені Податковим кодексом України для великих платників податків, зокрема, і стосовно проведення податкових перевірок: тривалість, продовження строків їх проведення тощо.
Нова підстава для проведення документальної позапланової перевірки
Законом впроваджено нову підставу для проведення документальної позапланової перевірки, а саме - платником податків не надано для проведення зустрічної звірки інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту. Така перевірка проводиться виключно з питань, зазначених у запиті контролюючого органу.
Особливості відмови платника податків у допуску до проведення перевірки
Як і раніше, у разі відмови платника податків у допуску до проведення перевірки посадовими особами контролюючого органу складається у акт, що засвідчує факт відмови. Проте тепер у ньому повинні бути обов'язково зазначені причини відмови, а платник податків має право надати свої письмові пояснення до складеного контролюючим органом акта. У свою чергу, у разі відмови посадових осіб платника податків підписати акт, що засвідчує факт відмови у допуску до проведення перевірки, посадовими особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт відмови в отриманні акта та/або наданні письмових пояснень до нього.
Обмеження щодо проведення камеральних перевірок
Відтепер, камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання. Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, - 1095 днів.
Очевидно, деякі з зазначених змін покликані зменшити тиск на бізнес і виправдати мету Закону, яким до Податкового кодексу України внесено відповідні зміни, - покращити інвестиційний клімат в Україні. Як такі корективи вплинуть на бізнес, чи будуть схвалені тим, і чи стануть ефективними - покаже час. Проте однозначно можна стверджувати, що основною передумовою для покращення процесу адміністрування податків в Україні є зростан
Автор: Тетяна Бережна
http://jurliga.ligazakon.ua/news/2017/1/31/155716.htm
